Дарованому коневі зубів не лічать!

«Я тобі зуб даю!»

«Дарованому коневі зубів не лічать!»

«Око за око, зуб за зуб!»

Як часто ви використовували ці фрази? А як часто ви замислювалися, чому ми кажемо саме так? Ви здивуєтеся, коли усвідомите, яким обґрунтованим є походження цих фраз, які стали невід’ємною частиною нашого лексикону.

Вираз «Я тобі зуб даю!» належить до… тюремного жаргону! У буцегарні в людини немає нічого цінного, тому, коли хтось запекло сперечався чи хотів переконливо щось пообіцяти, «пропонував» зуб у якості застави, як найцінніше з того, чим нагородила нас природа. Важко посперечатися, еге ж?

Чому ж люди почали говорити «Дарованому коневі зубів не лічать!»? Справа в тому, що вік коня визначається за зубами; таким чином, «лічити зуби» означало дізнатися його вік, а, відповідно, і вартість. Іще один «натяк» на те, що саме зуби мають неабияку цінність.

І хоча попередні два вирази можна вважати відносно новими, той факт, що вислів «Око за око, зуб за зуб!» має біблійне походження, доводить, що цінували зуби іще з давніх-давен. Адже рівноцінним оку може бути лише око (привіт колегам офтальмологам : ), а рівноцінним зубу може бути тільки зуб.

Це лише дещиця виразів, у яких відображено, наскільки важливими у різні часи та серед різних людей були зуби. Тож давайте вчасно піклуватися про них, щоб потім не кусати лікті! Якщо буде, чим 🙂