Карієс

Кожен пацієнт хоча б раз за життя стикався з тим, що у різних клініках (чи навіть в одній клініці різні фахівці) “знаходили” абсолютно різну кількість хворих зубів. Давайте розберемося, чому так відбувається і в чому може бути причина неоднакових результатів діагностики.

Карієс — це патологічний процес, що починається з демінералізації (тобто руйнування) зубної емалі та дентину, з наступним утворенням і збільшенням порожнини в структурі зуба. У процесу виникнення карієсу є кілька стадій.

Найперша, початкова — стадія плями. У тому місці, де накопичується наліт або зубний камінь, емаль починає втрачати іони кальцію й кислоти починають її руйнування. Під час професійного чищення наліт знімається й емаль поповнює баланс захисних іонів з слини. Варто розуміти, що запас захисних іонів у слині не безмежний. У таких випадках руйнування емалі триває далі й виникає крейдовидна пляма. Під час цього процесу емаль стає пористою, отже, й легше вбирає у себе різні барвники з їжі — таким чином крейдовидна пляма стає забарвленою.

На початковій стадії порожнини в зубі ще немає. У цей час карієс ще можна вилікувати без застосування бормашини, за допомогою ремінералізуючої терапії (насичення емалі необхідними мінералами ззовні) та за умови дотримання ідеальної гігієни ротової порожнини.

Якщо не почати ремінералізуючу терапію вчасно, то вплив кислот на емаль триває і пошкодження поглиблюється. Сама по собі емаль відновитися і захиститися від подальшої ерозії не може — тому у зубі з’являється порожнина. Це означає, що захворювання переходить на наступну стадію – поверхневий карієс або карієс емалі. Залежно від глибини й ступеня ураження карієс може розвиватися у середній і глибокий.

Як бачите, будь-які пігментовані плями на зубі потенційно можуть виявитися карієсом. Каріозні порожнини найчастіше утворюються в місцях, недоступних для чищення та огляду, бувають прихованим — отже, шанси вчасно виявити такий карієс самостійно вкрай низькі.

Лікувати карієс, як й інші захворювання, ефективніше і легше на ранній стадії. Якщо ж хворобу виявлено на пізнішому етапі, то необхідно видаляти всі уражені тканини і ставити пломбу.

Серед недосвідчених пацієнтів поширений міф про те, що стоматолог навмисно розсвірлює бормашиною порожнину зуба, аби збільшити ділянку для пломбування. Насправді ж, це не так.

Емаль – достатньо щільна тканина, каріозний процес у ній починається з маленького отвору і розвивається вглиб. А під емаллю міститься пухкий та уразливий дентин – вже у ньому карієс поширюється на всі боки довільно.

Залишати емаль без підтримки дентину зсередини не можна, адже вона відпаде й пломба втратить свій герметизм. Та й дістатися до інфікованих місць, не прибравши тканини над ними, неможливо. Саме тому після препарування та чищення порожнина у зубі виявляється більшою за ту, що пацієнт міг помітити на поверхні зуба спочатку.

Для того, щоб під новою пломбою не розвивався карієс, стоматологу потрібно видалити усі інфіковані тканини — як емалі, так й дентину.

Те, чи побачить лікар карієс на початковому етапі, залежить від багатьох факторів: якості освітлення в кабінеті, часу доби, проведення професійної гігієни ротової порожнини й навіть від втомиа очей лікаря під час прийому!

Саме таким чином з’являється різниця у кількості діагностованих для лікування зубів: у одній клініці “знаходять” всі зуби з карієсом на різних стадіях, а в іншій – тільки очевидні і великі ураження. Також одні лікарі лікують карієс у стадії плями, а інші спостерігають за процесом, сподіваючись на організм і свідомість пацієнта.